Очільник спільноти приватних виконавців Віталій Чепурний зазначає, що у разі прийняття законопроєкт № 7317 становить серйозні ризики для системи правосуддя в Україні.
26 квітня 2022 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 7317 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану». Він викликав обурення в усієї юридичної спільноти.
На думку Головного науково-експертного управління ВРУ і низки експертів у сфері примусового виконання рішень, законопроєкт;
встановлює тотальний контроль окремих очільників міністерства за виконанням рішень, нівелює судовий контроль і становить значні корупційні ризики.
У зв’язку з цим Асоціація приватних виконавців України офіційно опублікувала відповідну резолюцію.
На думку голови АПВУ, після запровадження воєнного стану в Україні Міністерство юстиції і його очільники продемонстрували тотальну некомпетентність у вирішенні завдань примусового виконання рішень в Україні.
«Ми не розуміємо мети цього законопроєкту. По-перше, сьогодні ми маємо забезпечити обороноздатність і економічну безпеку держави. По-друге – захистити права всіх сторін виконавчого провадження, в тому числі боржників. Жодне з цих завдань законопроєкт № 7317 не вирішує. Функція ефективного державного управління – визначення проблеми і пошук оптимальних варіантів рішення. Натомість очільники Міністерства основними проблемами просто нехтують, наче їх не існує. Якщо це спроба нівелювати нашу реформу, то нагадую, що реформа примусового виконання рішень – це одна з вимог для вступу України до ЄС,» – зазначає Віталій Чепурний.
Також АПВУ вважає, що у законопроєкті неоднозначно визначено умови заборони примусового виконання судових рішень відносно певних юридичних осіб, оскільки відсутні чіткі критерії.
«АПВУ однозначно підтримує запровадження мораторію на стягнення з підприємств, які мають критичне значення для обороноздатності та критичної інфраструктури. Однак із нинішнього вигляду законопроєкту № 7317 неможливо визначити, яких юридичних осіб до них відносити. Це неодмінно призведе до зловживання і корупції», – коментує очільник приватних виконавців.
Приватні виконавці впевнені, що підприємства, які мають підпадати під дію мораторію, слід чітко централізовано визначити. Це не може бути дискрецією фахівців із примусового виконання рішень.
АПВУ запропонувала парламентарям створення органом центральної виконавчої влади переліку або реєстру тих юридичних осіб, примусове виконання рішень проти яких на час воєнного стану заборонено. На думку приватних виконавців, відповідний реєстр може вести, наприклад, Міністерство економіки, і тоді буде зведено до мінімуму ризики зловживання і забезпечено можливість оперативно реагувати на зміну економічної ситуації.
Актуальною проблемою АПВУ вважає також виконання рішень із тими особами, які евакуювалися з територій, в яких наразі ведуться активні бойові дії.
Оскільки система територіальних відділів ДВС і виконавчих округів приватних виконавців вибудувана суворо відповідно до адміністративно-територіального устрою, немає правового механізму передання справ з однієї області до іншої.
Приватні виконавці зазначають, що законопроєкт № 7317 абсолютно ігнорує цю проблему.
«Подивимося на інші сфери і наскільки є правильними прийняті рішення в умовах воєнного стану. У перші тижні війни Верховна Рада дозволила змінювати територіальну підсудність судів Голові Верховного Суду. Це, вочевидь, правильне рішення. Голова Верховного Суду звітує, що суди здійснюють правосуддя в умовах воєнного стану. А що маємо ми? На третьому місяці війни Мін’юст тримає в заручниках громадян, які, сплативши борги, не можуть домогтися закінчення виконавчих проваджень, зняття арештів чи скасування обмежень на виїзд за кордон», — наголошує голова АПВУ.
Зрештою, не тільки сама процедура виконання, але і те, кому саме пропонується надати повне право її контролювати, стали предметом невдоволення спільноти приватних виконавців. Вони зауважують:
фактично встановлюється повний контроль Міністерства за приватними виконавцями, судовий контроль майже нівелюється, окремі посадовці у структурі департаменту державної виконавчої служби наділяються повноваженнями на власний розсуд притягати приватних виконавців до відповідальності.
«Мін’юст має зосередитися не на зведенні рахунків із приватними виконавцями як із конкурентами ДВС, а на дієвому забезпеченні прав і можливостей сторін виконавчого провадження, зокрема боржників. Натомість на сьогодні приватні виконавці не мають доступу до АСВП. Тобто фізично не можуть зняти арешт або заборону виїзду за кордон чи закрити виконавче провадження. Це викликає зрозуміле обурення громадян. Проте не приватні виконавці винні у такій ситуації», — пояснює Віталій.
Асоціація приватних виконавців України наголошує на неприпустимості прийняття законопроєкту в його нинішньому вигляді. професійна спільнота наполягає на його доопрацюванні. Цього тижня законопроєкт №7317 перебуватиме на розгляді у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики.
